Як звільнитися з ЗСУ мобілізованому під час воєнного стану

Звільнитися з ЗСУ мобілізованому під час воєнного стану можна лише за підставами, прямо записаними в статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу». Особистого бажання, вислуги «кількох років» чи закінчення умовного строку призову недостатньо: демобілізація як загальний процес потребує окремого рішення Президента, якого станом на вересень 2026 року немає.

Це має значення для тих, хто вже служить за призовом під час мобілізації, і для родини, яка збирає документи заочно. Воєнний стан продовжено указом Президента від 13 липня 2026 року № 596/2026 ще на 90 діб з 2 серпня 2026 року, тож працюють саме «воєнні», а не мирні правила звільнення.

Далі — юридичні підстави, шлях через військово-лікарську комісію, рапорт і строки розгляду, оскарження постанови, оформлення після наказу та типові помилки, через які справа зупиняється на місяці.

Контекст

З квітня 2024 року закон розвів підстави звільнення для особливого періоду без воєнного стану і для періоду воєнного стану. Категорію «обмежено придатний» скасовано: комісія фіксує придатність, придатність до служби в частинах забезпечення, тимчасову непридатність на 6–12 місяців або непридатність з виключенням з обліку. Суди неодноразово підтверджували, що перелік підстав вичерпний, але відмова без перевірки документів є протиправною.

Коли мобілізований має право на звільнення

Для призваних під час мобілізації під час воєнного стану закон називає кілька груп підстав. Перша — граничний вік перебування на службі: 60 років для рядового, сержантського і більшості офіцерського складу, 65 років для вищого офіцерського складу. Друга — стан здоров’я: постанова військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби або про тимчасову непридатність із переоглядом через 6–12 місяців, а також установлена інвалідність, якщо особа не виявила бажання служити далі.

Третя група — сімейні обставини, якщо військовослужбовець не заявив про бажання продовжити службу. До них належать утримання трьох і більше дітей віком до 18 років за умови відсутності заборгованості з аліментів понад суму платежів за три місяці; виховання дитини з інвалідністю до 18 років або повнолітньої дитини з інвалідністю I чи II групи; самостійне виховання дитини, якщо другий із батьків помер, позбавлений прав, зник безвісти, оголошений померлим чи відбуває покарання; вагітність і відпустка для догляду за дитиною для військовослужбовиць; ситуація, коли обоє з подружжя служать і мають дитину до 18 років.

Окремо закон визнає постійний догляд за дружиною чи чоловіком з інвалідністю I або II групи та, за додаткових умов про відсутність інших осіб, здатних доглядати, — догляд за батьками. Підставою є також звільнення з полону, якщо людина не хоче служити далі, загибель або зникнення безвісти близького родича, зокрема неповнорідного брата чи сестри після змін 2024 року, і набрання чинності обвинувальним вироком із покаранням у вигляді позбавлення або обмеження волі.

Закінчення «строку мобілізації» само по собі права на звільнення не дає. Поки діє воєнний стан, мобілізований служить до появи однієї з перелічених підстав або до рішення про демобілізацію.

Медична комісія: шлях через лікарню

Медичний шлях починається не з рапорту «за станом здоров’я», а з фіксації діагнозу. Потрібне направлення командира на лікування або на військово-лікарську комісію, обстеження в закладі охорони здоров’я ЗСУ чи цивільній лікарні за направленням частини, потім засідання комісії. Комісія оцінює стан на момент огляду за Положенням, затвердженим наказом Міністерства оборони № 402, а не «загальне самопочуття».

Для звільнення мають значення два висновки. Непридатність до військової служби з виключенням з обліку закриває службу й облік. Тимчасова непридатність на 6–12 місяців дає звільнення в запас із обов’язковим переоглядом; коротший строк лікування сам по собі наказом про звільнення не закінчується. Висновок про придатність лише до частин забезпечення, ТЦК, логістики, зв’язку чи охорони — це підстава для переміщення, не для звільнення.

Контузія, поранення чи захворювання, отримані під час служби, мають бути внесені в медичну книжку, епікриз і, за потреби, у постанову про причинний зв’язок. Без цього комісія може визнати стан таким, що не виключає служби, навіть якщо цивільний лікар описує тяжкі наслідки. Сам діагноз зі списку хвороб не гарантує непридатність: значення мають стадія, стійкість порушень і відповідність конкретній статті розкладу хвороб.

Документи та запит до командування

Рапорт подають безпосередньому командиру папером під реєстрацію або через застосунок «Армія+». У тексті вказують конкретний пункт статті 26, коротко викладають обставини і додають копії доказів. Без посилання на норму і без додатків рапорт легко відхилити як такий, що не містить підстави.

Пакет залежить від підстави. Для здоров’я — постанова або направлення ВЛК, виписки, результати обстежень. Для дітей — свідоцтва про народження, довідка про склад сім’ї, підтвердження відсутності аліментної заборгованості. Для догляду — документи про споріднення, висновок про потребу в постійному сторонньому догляді, дані про інших родичів. Для полону чи втрати близького — офіційні підтвердження статусу.

За Порядком роботи з рапортами, затвердженим наказом Міноборони № 531, окремі невідкладні питання розглядають не пізніше 48 годин, інші — протягом 14 днів від передачі рапорту командиру, а не від дати, коли штаб «знайшов» папір. Якщо рапорт не беруть, його надсилають цінним листом з описом на юридичну адресу частини. Після позитивного рішення видають наказ, оформлюють обхідний лист, фінансовий розрахунок і виключають зі списків частини.

Від подання повного пакета до наказу на практиці минає від двох тижнів до кількох місяців. Найчастіше затягує не сама норма 14 днів, а очікування постанови ВЛК, запити частини до ТЦК щодо сімейних обставин і повернення документів «на дооформлення».

Оскарження рішення комісії

Постанову гарнізонної чи госпітальної комісії оскаржують до штатної ВЛК регіону, постанову регіональної — до Центральної військово-лікарської комісії або одразу до суду. Рішення ЦВЛК переглядає лише адміністративний суд. Скаргу до вищої комісії подають не пізніше одного місяця з дня вручення довідки чи свідоцтва про хворобу, як це випливає з Положення № 402 і Закону «Про звернення громадян».

До суду можна йти після відмови вищої комісії або без досудового етапу. Строк — три місяці з дня вручення рішення вищої ВЛК, якщо був досудовий перегляд, або шість місяців із дня, коли особа дізналася про постанову. Суд перевіряє дотримання процедури огляду і відповідність висновку документам; новий діагноз суд замість лікарів не ставить, але може зобов’язати провести повторний чи контрольний огляд.

Найчастіше скарги будують на тому, що комісія не врахувала повний обсяг обстежень, застосувала не ту статтю розкладу хвороб або провела огляд без обов’язкових спеціалістів. Емоційна незгода з висновком без медичних доказів до перегляду не призводить.

На що чекати після звільнення

Після наказу частину залишають із військовим квитком, де стоїть відмітка про звільнення, і з розрахунковими документами. Протягом п’яти днів треба прибути до районного ТЦК та СП: кого визнали непридатним з виключенням з обліку — знімають з обліку, решту ставлять на облік як військовозобов’язаних або резервістів. Пропуск цього строку сам по собі не скасовує звільнення, але тягне адміністративну відповідальність за порушення правил обліку.

Для мобілізованих одноразова грошова допомога при звільненні рахується інакше, ніж для контрактників. За постановою Кабінету Міністрів № 460 це 4% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний місяць служби, але не менше 25% місячного забезпечення на день звільнення. До бази не входять бойові та разові винагороди, зокрема за постановою КМУ № 168. Окремо компенсують невикористану відпустку і, за правилами забезпечення, неотримане речове майно.

Лікування після звільнення продовжують у цивільній системі охорони здоров’я: виписки з госпіталю передають сімейному лікарю або профільній поліклініці. Якщо встановлено інвалідність, далі працює оцінювання повсякденного функціонування особи, а не повторна «цивільна ВЛК». Автоматичного «лікарняного від держави» на кілька місяців після наказу немає: оплата залежить від статусу застрахованої особи та висновків лікарів.

Типові помилки мобілізованих

Перша помилка — рапорт без додатків і без пункту закону. До збору повного пакета ситуація виглядає так: звернення «губиться», командир відповідає, що підстави немає, строки зсуваються. Після реєстрації того самого рапорту з копіями свідоцтв, постанов і вхідним номером або фіксацією в «Армія+» з’являється обов’язок дати письмову відповідь у встановлений строк, і відмова вже має бути вмотивованою.

Друга — самовільне залишення частини «поки розглядають документи». Це окремий склад правопорушення і не прискорює звільнення. Третя — приховування хвороб на попередніх оглядах, а потім спроба «відкрити» їх без історії лікування: комісія оцінює підтверджений стан, а не усні пояснення. Четверта — плутанина між переведенням до тилу і звільненням: придатність до частин забезпечення залишає людину в строю.

Часте заперечення звучить так: навіть із постановою ВЛК наказ можуть не видати місяцями, тож офіційний шлях нібито не працює. Факти інші. Командир не створює підставу і не скасовує постанову комісії; він зобов’язаний розглянути рапорт. Ігнорування реєстрованого звернення оскаржують по команді, через військову прокуратуру як бездіяльність і в адміністративному суді. Затягування лікують фіксацією дати, а не відмовою від процедури.

Чеклист перед поданням

• Підстава звірена зі статтею 26 саме для воєнного стану, а не для мирного часу.
• У рапорті є пункт закону, опис обставин і перелік додатків.
• Копії засвідчені, оригінали готові показати на запит частини чи ТЦК.
• Рапорт зареєстровано: вхідний номер, опис вкладення або електронна позначка.
• Для медичної підстави є направлення, обстеження і постанова, а не лише цивільна довідка.
• Календар строків записано: 14 днів на рапорт, місяць на скаргу до вищої ВЛК, 5 днів на явку в ТЦК після наказу.

Цей набір не замінює юридичну консультацію в нетиповій справі, але відсікає більшість відмов «через некомплект». Якщо частина вимагає додатковий акт обстеження сім’ї, його варто зробити паралельно, не чекаючи закінчення 14 днів мовчанням.

Часті запитання

За якими причинами можна звільнитися під час мобілізації

За віком, за постановою ВЛК про непридатність або тимчасову непридатність на 6–12 місяців, за встановленою інвалідністю без бажання служити далі, за переліченими сімейними обставинами, після полону, у зв’язку з втратою близького родича в передбачених законом випадках і за вироком суду з позбавленням чи обмеженням волі.

Які документи подати і куди

Рапорт — командиру частини, за потреби дубль цінним листом або через «Армія+». Додатки підтверджують саме ту підставу, на яку посилаються. Сімейні обставини частина часто перевіряє через ТЦК; медичні — через ВЛК госпіталю чи гарнізону.

Чи можна оскаржити ВЛК і скільки триває звільнення

Так: вища комісія протягом місяця після вручення постанови, суд — за правилами адміністративного судочинства. Від повного пакета до наказу закон орієнтує на 14 днів розгляду рапорту, але очікування комісії й довідки ТЦК цей інтервал збільшують. Універсального «строку звільнення від А до Я» в один місяць законодавство не встановлює.

Яку допомогу дає держава після наказу

Одноразову грошову допомогу за правилом 4% за повний місяць служби, мінімум 25% місячного забезпечення без бойових винагород, компенсацію відпустки, розрахунок грошового забезпечення по день виключення зі списків. Медичний супровід після звільнення йде через цивільну систему; соціальні виплати з інвалідності — лише після окремого встановлення статусу.

Що робити далі

Якщо вже є постанова ВЛК про непридатність або тимчасову непридатність на 6–12 місяців, протягом кількох днів подати рапорт із копією постанови і контролювати реєстрацію; орієнтир розгляду — до 14 днів, далі письмове нагадування і скарга на бездіяльність.

Якщо підстава сімейна, спочатку зібрати повний комплект і лише потім писати рапорт: без довідок про дітей, догляд чи відсутність інших родичів розгляд зривається на додаткові запити. На збір зазвичай іде від тижня до місяця, залежно від суду, РАЦС і лікарських комісій.

Якщо комісія визнала придатним або придатним до забезпечення, а стан погіршився, шлях інший: лікування за направленням частини, новий огляд, за потреби скарга до вищої ВЛК протягом місяця. Паралельно залишати частину без документів не варто: це не скорочує комісію і створює окремі правові наслідки.

Після наказу — розрахунок у фінчастині, явка до ТЦК за п’ять днів і передача медичних виписок сімейному лікарю. Якщо допомогу не нарахували в день звільнення, звернення залишають у частині письмово: база розрахунку для мобілізованого зафіксована постановою № 460 і не залежить від усного пояснення касира.